12 416 людей оглянула мобільна гінекологічна бригада на Харківщині

Протягом 2022–2025 років бригада сексуально-репродуктивного здоров’я Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Харківської області оглянула 12 416 людей і надала понад 50 тисяч послуг, серед пацієнтів — 911 дітей. Лише за сім місяців цього року до лікарів звернулися понад 3 000 людей. Команда працює в межах заходів гуманітарного реагування UNFPA за фінансової підтримки Європейського союзу в партнерстві з БО «100% життя».

Понад три чверті медзакладів області потрапили під російські обстріли. У регіоні бракує 33% лікарів і 30% молодшого медперсоналу. Транспорт у багатьох громадах працює обмежено, дороги небезпечні через ризик обстрілів. Для тих, хто живе далеко від районних центрів і не має власного авто, візит до спеціаліста стає окремим випробуванням.

«У деяких місцях у різних районах дороги в жахливому стані. Візьмемо Лозівський район: там важка логістика. Дрібні села розташовані далеко. У жінок старшого віку дуже мінімальна змога виїхати кудись. Громадський транспорт не їздить. Таксі коштуватиме тисячі гривень. Якщо нагальної потреби немає, то ніхто і не поїде до лікарні», — пояснила акушерка-гінекологиня відділення консультативної допомоги регіонального ЦЕМД Ірина Герасименко.

Що саме робить бригада і які послуги можна отримати?

У складі команди — гінекологи, терапевти-педіатри, медсестри та водії. За потреби долучаються кардіолог, хірург, невропатолог Центру. Раніше бригаду неофіційно називали «мобільним пологовим будинком». Основна робота — гінекологічні огляди, профілактика та скерування до подальшого лікування. Медики консультують із питань репродуктивного здоров’я, планування сім’ї та контрацепції, проводять УЗД і ЕКГ, роблять експрес-тестування на гепатити B і C та ВІЛ. Послуги безоплатні й конфіденційні. Якщо виявляють загрозу передчасних пологів, вагітну скеровують до спеціалізованого закладу.

Медики працюють на вантажівці DAF: гінекологічне крісло, кольпоскоп, два ультразвукові апарати, кондиціонер і генератор. Приміщення зонують ширмою. В одній частині знайомляться з пацієнткою і заповнюють документи, в іншій — обстежують. Якщо жінці некомфортно, медсестра і терапевт можуть вийти на час огляду, зауважив акушер-гінеколог відділення консультативної допомоги регіонального ЦЕМД Віталій Кучер.

«Коли ми працювали в селі Мурафа, вимкнули електропостачання. Акумуляторів на ультразвукових апаратах вистачає на 30–40 хвилин автономної роботи. Але ми включили генератор і працювали понад п’ять годин автономно. Спека була неймовірною. Ми ввімкнули кондиціонер, щоби в комфортних умовах люди отримували допомогу. Тому наша машина — це дуже великий плюс у роботі», — зауважив лікар.

Більшість пацієнток — жінки від 50 років. Підлітки й молодші жінки приходять значно рідше. Найпоширеніші причини звернень — порушення менструального циклу, симптоми менопаузи, доброякісні утворення в яєчниках і матці, проблеми вагінального характеру, поліпи й гіперплазія ендометрію. У більшості випадків діагноз встановлюють уперше: це стосується жінок, які кілька років не відвідували гінеколога.

«Є жінки, які і 30 років не були на огляді. Наприклад, в однієї пацієнтки ми виявили спіраль, яка простояла приблизно 30 років. Її встановили після аборту, зараз уже таких немає. А потім жінка про це забула. До нас прийшла, бо її турбували виділення. Ми зробили УЗД — побачили. І таке буває. Але жінки в громадах, в яких ми часто буваємо, уже регулярно приходять: за пів року або рік. Вони вже знають методику наших оглядів. Інколи буває, що літня людина приходить на огляд, щоби просто поспілкуватися», — пояснює Ірина Герасименко.

Виявляють і онкозахворювання, зокрема на занедбаних стадіях рак молочної залози, шийки матки, яєчників, щитоподібної залози. Тоді пацієнток скеровують до профільних закладів.

«Один з випадків, якій мені запамʼятався, стався декілька місяців назад. До мене прийшла 47-річна жінка на профілактичний огляд: без скарг, просто на консультацію. Під час огляду я виявив пухлинне утворення малого таза, яке розцінював як підозру на злоякісне захворювання яєчників. Пацієнтка була здивована та засмучена, бо вона обстежувалася рік тому в одній із громад і все було добре: за описом, у неї не було якихось патологічних змін. Я її скерував на проведення експертного ультразвукового обстеження в обласну лікарню в Харкові. На жаль, підтвердилося онкозахворювання яєчників. Зараз жінка проходить лікування в обласному онкологічному центрі», — розповів Віталій Кучер.

Вагітні й мами з немовлятами звертаються нечасто. Віталій Кучер пов’язує це з евакуацією через війну, зменшенням кількості вагітностей і тим, що жінки й малеча переважно під наглядом своїх лікарів. Зазвичай ця категорія приходить проконсультуватися.

«На кожному виїзді ми приймаємо приблизно до п’яти–десяти пацієнток молодого віку. Часто мама приходить сама і приводить доньку — навіть просто для профілактичної розмови з лікарем, щоби поставити запитання. Дуже часто саме в розмові з пацієнтом можна піймати ту ниточку, за яку можна розкрутити і багато чого дізнатися, про що пацієнтка сама не розкаже. Підлітки також приходять зі скаргами. Ми бачимо утворення в молочних залозах, ювенільні фіброаденоми. Це не дуже поширена патологія, але ми розуміємо, що рівень стресу підвищує рівень кортизолу й пролактину, що може сприяти появі таких новоутворень у молочних залозах. Також приходять дівчата з болісними менструаціями. Є й ті, хто до 18 років приймає заспокійливі препарати або бореться з панічними атаками», — додав гінеколог.

Куди їде бригада і як записатися на прийом?

Проєкт працює на Харківщині майже чотири роки. Уперше виїхав до звільненої Балаклійської громади в листопаді 2022 року. Маршрути формують залежно від запитів на місцях, логістики та безпекової ситуації. Нині бригада їздить у всі райони області, обмеження — Куп’янський район і Борівська громада. Найчастіше бувають у Краснокутській, Ізюмській, Барвінківській, Близнюківській громадах.

Мобільний кабінет рушає до громади на п’ять днів, щоб охопити кілька населених пунктів. У зміні — акушер-гінеколог, педіатр-терапевт, медсестра і водій. Графік приблизно з 8:00 до 18:00. За день приймають у середньому 15–20 пацієнтів.

«Бригада їздить за заздалегідь відпрацьованим графіком. Спершу наш керівник Віктор Федорович Забашта комунікує з військовими щодо безпеки. Він нас орієнтує, куди ми можемо їхати, а куди — ні. Тоді ми зв’язуємося з міськими, селищними головами та керівниками центрів первинної медико-санітарної допомоги, домовляємося про місце і час. Вони інформують населення, записують заздалегідь на прийом. Нам дуже допомагають сімейні лікарі. Навіть, якщо вони не їдуть у певне село, бо там небезпечно, вони мають телефони пацієнтів. Ми плануємо графік, щоби не вийшло так: в один день записали 40 людей, а на другий — нікого немає. Також директор допомагає вирішувати питання, де команда ночуватиме після роботи», — розповідає регіональна координаторка мобільної гінекологічної бригади Людмила Гапонова.

Медики мають бронежилети й каски, під час повітряної тривоги за можливості переходять в укриття. Графік виїздів Центр не публікує з безпекових питань. Про наступний прийом у громаді можна дізнатися у сімейного лікаря, в органах місцевого самоврядування або на їхніх офіційних сторінках у соцмережах.

Ірина Герасименко спілкувалася між прийомами в Печенізькій громаді. Медики були там, зокрема, 18 серпня, коли росіяни вдарили по центру селища. Унаслідок обстрілу в Печенігах загинули десятеро людей, поранені були щонайменше 18 жителів.

«Ми буквально на десять хвилин раніше проїхали те місце, де сталася трагедія. Наступного дня приймали пацієнток у Мартовому. Ми думали, що нікого не буде, зважаючи на обстановку. Але люди прийшли. Сьогодні теж були пацієнтки — село Приморське, Чугуївський район. Там мешкає небагато. Одна з жінок розповіла, що в них залишилося 160 жителів із переселенцями», — розповіла лікарка.

Міністерство охорони здоров’я України радить приходити на профогляд до гінеколога раз на рік та проходити скринінги. Деякі онкозахворювання, зокрема рак шийки матки, можуть тривалий час не давати симптомів. МОЗ рекомендує жінкам від 20 років щорічно обстежувати молочні залози, у віці від 20 до 29 років робити ПАП-тест на рак шийки матки, а від 30 до 49 років — тест на вірус папіломи людини. Мамографію після 40 років оптимально проходити раз на два роки, а колоноскопію — раз на п’ять років після п’ятдесятиріччя.

«Хочеться сказати жіночкам, щоби вони не боялися приходити до нас. В огляді лікаря-гінеколога немає нічого страшного. Кожна жінка, яка піклується про себе, повинна робити це раз на рік. Якщо ніяких скарг немає, то раз на два роки. Адже це профілактика вашого здоровʼя. У нас уже налагоджений маршрут. Якщо ми виявили якусь серйозну патологію, ми консультуємо жінку, куди їй надалі звертатися, щоби вона не залишилася на самоті з проблемою. Якщо потрібно, залучаємо місцевих фельдшера або акушерку, сімейного лікаря, щоби надалі вели контроль над пацієнткою. Найголовніше, щоб жінка дійшла до нас, як ми кажемо. А далі — уже наша справа. Коли ми бачимо, що допомогли людині, це надихає працювати далі», — додала Ірина Герасименко.